• withac

ДОЗВІЛ НА ПЕРЕБУВАННЯ ДОВГОСТРОКОВОГО РЕЗИДЕНТА ЄС


Довгостроковий означає: на невизначений термін.

Отримання статусу довгострокового резидента ЄС залежить від тривалості безупинного перебування іноземця в Польщі.

Безупинне перебування то таке, коли жодна з перерв не перевищила 6 місяців, а сума всіх перерв не перевищила 10 місяців.

Аби отримати дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС, треба перебувати в Польщі легально та безупинно п’ять років і водночас:

1) мати джерело стабільного і систематичного доходу,

2) доказати наявність заробітків за останні три роки,

3) мати в Польщі житло та медичне страхування,

4) доказати знання мови. Аби доказати знання польської мови, треба подати сертифікат (принаймні для рівня В1) або свідоцтво закінчення початкової та середньої шкіл і вишу з польською мовою викладання. Вимога не стосується до дітей молодших за 16 років.

Якщо іноземець перебуває в Польщі з метою навчання, один рік рахується як півроку.

Довгостроковий резидент ЄС – практичні поради

Більшість українських заявників на статус довгострокового резидента ЄС дивується, коли отримує від адміністрації воєводи прохання приготувати список усіх своїх поїздок за кордон за останні п’ять років (заявник має теж підписати, що він свідомий кримінальної відповідальності за неправильні інформації). До переліку маюуть бути включені ВСІ перетини кордону Польщі з указанням точної дати виїзду та повернення, має бути визначена мета виїзду і має бути підтверджена документами. Уявіть собі водія міжнародних перевезень, який після трьох років, без доступу до документів (має їх, найчастіше вже колишній, роботодавець), мав би відтворити всі свої маршрути. Люди тоді реагують емоційно і питають: як можете мене змушувати робити щось так дурне, як можете очікувати, що я буду пам’ятати? Відповідь, що лунає з боку чиновників виглядає так: «ніхто вас не змушує, можете не подавати заяв на резидента». Ну, так, це правда.

Питання вирішальне: чи вони мають право вимагати виконати таку копітку та непевну роботу? На теорії – ні. На практиці – маємо, що маємо. Українці не звикли оскаржувати негативних для них рішень, а напевне не до адміністративних судів, а лише практика Верховного адміністративного суду могла би гарантувати перегляд чудернацьких рішень та відмову від цієї свавільної і вигадливої практики. Але українці в Верховному Адміністративному Суді – рідкісне явище, навряд чи це зміниться.

Але до речі … Інститут довгострокового резидента ЄС з’явився в польському національному законодавстві внаслідок імплементації директиви Ради 2003/109/WE від 25 листопада 2003 року про статус громадян третіх країн, що є довготривалими резидентами ЄС (Dz. Urz. UE L 16 z 23.01.2004, str. 44, z późn. zm.). Директива не є джерелом права, але її суть напевне має допомогти в тлумаченні національного законодавства (що виникло внаслідок її імплементації). Згадана директива наказує країнам-членам ЄС надавати статус довгосторокового резидента ЄС тим іноземцям, яким притаманний «тривалий зв’язок» з країною-членом» (пункт 6 преамбули). Поза тим у директиві перебування (pobyt) не тлумачиться як фізична присутність іноземця в межах країни-члена, а як «проживання». Тобто тривале проживання. Тривале проживання не збігається з фізичною присутністю, що чудово віддзеркалює приклад міжнародного водія – українця, який 20 днів на 30 їздить по ЄС а на кілька днів, щомісяця, повертається до Польщі, до дружини та дітей, до спільної квартири. Ч. 1 ст. 4 згаданої директиви чітко передбачає, що статус довгострокового резидента ЄС може бути наданий іноземцю, який безупинно та легально ПРОЖИВАЄ в країні-члені ЄС. Для мене людина, що тут живе, платить за квартиру (або має свою), безупинно працює і перебуває на основі довгостровоких віз чи карток на перебування – ПРОЖИВАЄ (теж перебуває) безупинно, тому що її зв’язок з Польщею триває безперервно. Важко погодитися з припущенням, що людина, яка ПРОЖИВАЄ в Польщі (має тут роботу, квартиру і діти ходять до школи) і поїхала на тиждень до батьків до України чи у відрядження до Іспанії «призупиняє чи зриває своє проживання» на тиждень. Бо, хоч відсутній у Польщі, то далі поєднує іноземця зв’язок з роботодавцем (школою) та орендатором квартири. У свою чергу перебування призупиняється, достеменно, бо фізично людина тут не присутня.

Наразі, аби уникнути розчарування, всім наголошую, щоб збирали документи. І докладненько записували всі дати перетину кордону, куди прямували, на як довго, з якою метою, зберігали квитки, броні, тощо). Працівники повинні мати документи від роботодавця (наказ на відрядження – polecenie wyjazdu służbowego).

Якщо іноземець не докаже, що відрядження (зокрема ті довгі) були у зв’язку з роботою, то інсперктор їх підрахує і може виявитися, що їхня сума перевищила 10 місяців за п’ять років.

#побитрезидента #якотриматирезедентавпольщі



8 переглядів0 коментарів